Чому треба полюбити своє відображення в дзеркалі?

Експеримент, який багато в чому пояснює ілюзійне сприйняття мозком власного тіла, називається "Ілюзія гумової руки".

Рекомендуємо: Що руйнує плани на майбутнє?

Учені використали цей експеримент, щоб пояснити, як розум обробляє і поєднує інформацію від різних органів чуття для того, щоб сформувати наші відчуття власного тіла.

Про експеримент

Італійські дослідники зібрали групу добровольців і провели ряд експериментів. Піддослідного саджали за стіл і просили покласти обидві руки на стіл. Права рука піддослідних була захована в коробку, до якої додали гумову кисть. Передпліччя й частину лівої руки до кисті накривали ковдрою. Піддослідні бачили частини обох рук (лише кисті): ліва – справжня, права – гумова від зап'ястя.

Обох рук – справжньої й гумової – дослідники торкалися пензликом. Піддослідний з відкритими очима мав спостерігати за тим, що відбувається. Однієї своєї справжньої руки він не бачив.

Один з дослідників гладив пензликом одночасно середній палець реальної руки учасника й гумової копії.

Учені помітили, що після хвилини-двох погладжувань справжньої і гумової кінцівок піддослідних, в останніх виникала ілюзія, що обидві долоні – справжні. Буквально. Такі спостереження стали основою для припущення, що мозок робить "помилкові" висновки про приналежність предметів до власного тіла через поєднання зорової інформації (піддослідні спостерігали очима за тим, що відбувається) і сенсорної інформації (погладжування).

На запитання про відчуття, волонтери стверджували, що вони відчували гумову руку, як свою справжню.

Щоб дослідити процеси, які відбуваються під час експерименту в мозку, учені використали техніку, яка називається: "Транскраніальна магнітна стимуляція". Ця техніка дозволяє викликати незначні електричні імпульси в частині мозку, яка контролює рух руки. Сигнали рухалися вниз по спинному мозку, уздовж руки і в руку, де вони були зафіксовані як м'язові посмикування.

Італійські вчені встановили, що коли люди відчували ілюзію гумової руки, сила електричних імпульсів, що проникали до їхньої справжньої правої руки, різко знижувалася. Мозок, перестаючи посилати сигнали, буквально знищував готовність до використання руки.

Це буквально означало наступне: оскільки мозок більше не розглядає руки як частини тіла, ми стаємо менш здатними нею користуватися.

Ці та інші дослідження підтверджують припущення про те, що ми з вами відчуваємо власне тіло в залежності від наших внутрішніх станів і почуттів.

Варто знати! Секрети мозку: як ефективно запам'ятовувати важливе

Замість висновків:

1. Уважне спостереження за внутрішніми процесами, які відбуваються в організмі, впливають на те, як ми уявляємо власне тіло.
2. Не сама зовнішність, а те, як ми оцінюємо зовнішність власного тіла, визначає наші внутрішні стани.
3. Найтоксичніше із почуттів людини – не сприйняття власного тіла.
4. Любов до свого тіла є визначальною для повного сприйняття й відчуття себе.
5. Медитація – один із найпотужніших інструментів, який може в значній мірі повернути нам відчуття тілесної цілісності й тілесного здоров'я, які у величезній мірі визначають якість нашого справжнього життя у власному тілі.

Отже, бажаю нам із вами любові до того, кого ми бачимо в дзеркалі.

З любові починається все.